Вечір пам'яті Едуарда Казмірчука

   Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Люди вважають, що це чиєсь обірване життя.

Так і зірка Едуарда спалахнула на небосхилі, яскраво горіла його добрими вчинками, музикальним талантом, гідними подвигами та й погасла.

Відійшовши в неповних 20 років за межу вічності, він залишив по собі гарні спогади, так і не доживши, не долюбивши…. Всі плани перекреслила війна….

Ще у 2019 році пішов добровольцем в АТО, підписав контракт з 10 гірсько-штурмовою бригадою та став одним з «Едельвейсів», чим неймовірно пишався.

Вже 25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення, Едуард їхав захищати нашу столицю від ворожої навали.

11 березня бойовий підроділ, в якому служив Едуард, отримав бойове завдання: доставити велику кількість зброї з місця попередньої дислокації на позиції поблизу села Варівськ, Київської області, де точилися запеклі бої та тривали постійні обстріли КАБами. З усього великого загону потрібно було 20 добровольців. Ніхто не наважувався йти на такий ризик, адже територію, якою потрібно було рухатися, відстежували ворожі дрони та наводили смертоносні удари на всі рухомі об’єкти. Едуард, один з наймолодших воїнів загону, першим став у стрій добровольців і дав згоду на це небезпечне завдання. За ним потягнулися інші. Зробивши два рейси, захисники перевезли всю необхідну зброю до зброярні, під яку облаштували одну з крайніх сільських хат. Здавалося, що завдання виконане, всі повернулися живими, зброя доставлена і можна відпочити, але підступний ворог за допомогою дрона вистежив той момент, коли всі боєприпаси вже були в одному місці та скерував туди 500-кілограмову авіабомбу, під удар якої потрапили і всі Герої, які були на території зброярні.

Майже 7 місяців, злетівши в небо, душа юнака із позивним «Весна» посилала родині з неба промінчики надії та віри. Родина, друзі, знайомі щиро молилися за його швидше повернення додому... І він повернувся... Назавжди... На щиті...

У вересні 2022-го експертиза ДНК ви¬нес¬ла без¬сумнів¬ний ви¬рок, і страш-не сповіщення при¬ле¬ті¬ло в рід¬ну осе¬лю, до згорьова¬ної ро¬ди¬ни...

За¬ги¬нув муж¬ній за¬хис¬ник, гід¬ний син сво¬їх бать¬ків та нень¬ки Ук¬ра¬їни».

Плачучи воском, запалала свічка пам’яті.

Похоронили Едуарда 29 вересня 2022 року в селі Брикуля.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Володимир Зеленський посмертно нагородив Едуарда Казмірчука орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Ми пам’ятаємо, пам’ятаємо кожного, хто загинув, щоб ми жили, творили, любили та народжували!

Вічна пам'ять Героям!!!

+7

Переглянути статистику

Охоплення допису: 2 090

Усі реакції:

52Ви, Наташа Казмірчук, Катерина Лахай та ще 49